в зазначений літній день набираються теплим соком.
(Дивно, я і не знав, що ти спілкуєшся із всевишнім.
Слухай, а це не його поради тобі регулярно вилазять боком?)
Як там? Не укради, не убий, не зраджуй?
З першим і другим все ніби в порядку, з останнім стабільні проблеми,
він грає в мінус останнім часом, але вимагає розваг і реваншу,
сидячи на плечі, - цей твій хтивий білявий демон.
І ти, знаючи це, набираєш мене тоді, коли навіть не попустило, коли безпідставно
погляд темнішає, коли волосся стає неслухняним і трохи довшим,
(коли минає наступна зима - безхарактерна і сльотава)
а я чую твої слова немов крізь води непромерзлу товщу.
Мені тут - на дні - аж напрочуд добре. Взимку не мерзну, не парюся поведінкою,
чую тебе, відчуваю тебе безкінечним відлуням, яке хитається
відчуваю себе тільки голосом, випадково збереженим плівкою,
відчуваю прозорою порожнечею поміж пальцями,
і стільки про тебе думаю, що й справді, стаю наче плесо - холодним, глибоким,
і якщо надумаєш потонути - то не вагайся, тони у мені.
Ти часто із ним говориш, його поради тобі регулярно вилазять боком.
А я - не обманюю. Так що, молися менше. Частіше мені дзвони.
Олексій Чупа